Виховна робота

Підтема. Хвала рукам, що пахнуть хлібом

Мета. Розширити і закріпити уявлення про послідовність процесів вирощування хліба, про те, що хліб найцінніший продукт харчування, для одержання його потрібно докласти багато зусиль.

Формувати знання про працю хлібороба, познайомити з професіями тракториста, комбайнера, шофера.

Вчити цінувати працю хліборобів, виховувати бережливе ставлення до хліба, повагу до людей, які його вирощували.

           Корекційні цілі. Розвивати зорову уяву та аналітичне сприймання, слуховий та зоровий аналізатори, збагачувати словниковий запас, удосконалювати граматичну правильність мови, розвивати навики усних обчислень , пам’ять.

          Обладнання. Картини: трактор оре, комбайн працює, машина в полі, вироби з борошна,  коровай на рушнику, мішечок із тканини, печиво,пряники, бублики,  тісто, зображення хліба на картках( на кожну дитину розрізані на 4 частини).

                            Хід заняття

Організаційний момент.

-Діти, сьогодні до нас приїхало багато гостей. Давайте привітаємось:

 Добрий  день вам  добрі люди

Хай вам щастя й доля буде

Не на день і не на рік,

А на довгий- довгий вік.

Вихователь

       Доброго ранку, доброго дня!

Бажаю усім я здоров’я й добра!

Розташовуйтеся зручно

Почнемо заняття дружно!

-Діти, яким ви хочете, щоб було наше заняття? ( цікавим, веселим)

-А якою ви хочете бачити мене на цьому занятті?( доброю, гарною, усміхненою).

-Я постараюся такою бути , але і я хочу, щоб  ви були уважними та слухняними.

                                                                                                           2       

-Відгадайте загадку.

Щодня до нас приходить гість:

Рум’яний, теплий, свіжий.

А називається він…(хліб)

Він перша наша їжа.

-Діти, то про що ми будемо говорити на нашому занятті?

Так. Ми сьогодні будемо говорити про хліб та його важливе значення в житті людей.

-         З чого печуть хліб?  (З борошна)

-         А з чого виготовляють борошно? (із зерна).

Але так швидко зерно може перетворитися у хліб тільки в казці, а в житті проходить дуже багато часу від ранньої весни до пізньої осені .людям потрібно затратити багато сил і вмінь, щоб виростити зерно.

-А як називають цих людей? (хлібороби)

Загадка.

Ходить полем з краю в край,

Ріже чорний коровай. Що це?

                                    (Трактор)

-Подивіться на цю картину. Що ви бачите на ній? (Трактор)

-Що робить трактор?

                      (Оре землю)

_А працює на цьому тракторі людина, професія якої називається –тракторист.

-У народі говорили: «Весна ледачих не любить» Висівають зерно в сиру землю, щоб воно швидко проросло. Ціле літо його поливає дощик, гріє сонечко і зерно проростає зеленими паростками.

А скільки випало  дощику, то ви мені проплескаєте в долоньки почувши цифру

 (4, 2, 1, 3, багато) Дійсно багато дощу потрібно для гарного врожаю.

(Розглядання картини  »Комбайн»)

_Що ви бачите на цій картині?

-Хто на вашу думку працює на комбайні?

Людина, яка працює на комбайні, називається комбайнер.

-Що робить комбайнер?

-Куди засипає зерно комбайн?

-Хто працює на машині?

                                                                                                               3

-Що робить шофер?

Правильно, машинами шофери відвозять зерно до млина. Там зерно перемолюють на борошно. А борошно везуть до хлібозаводу.

(Розгляд картини з виробами з борошна)

-Чому всі ці вироби називають хлібом? (Вироблені з борошна)

Фізкультхвилинка

Встаньте ,діти, посміхніться

Землі нашій поклоніться

За хороший день вчорашній

І до сонця потягніться

Веретенцем покрутіться

Раз присядьте, два присядьте

І за столики тихенько сядьте.

Дитяча гра «Чарівний мішечок»

-На дотик з’ясуйте, які вироби у мішечку і якої форми.

-Викладемо на тарілочку. Чи правильно ви назвали?

(Пряник, бублик, печиво)

-Хто з вас зможе порахувати ці вироби?

Ми їмо хліб кожен день. Без нього не обходиться ні сніданок, ні обід , ні вечеря, ні святковий стіл. Народ говорив про хліб, як про живу істоту: хліб-батюшка, хліб усьому голова.

Ось він на столі: гарний, запашний.

-Якої форми хліб?

Здавна хлібові надавали круглої форми,-він схожий на сонце і має жовто-коричневу скоринку. А клали хліб на рушник – символ достатку і добра кожної сім’ї- і говорили: «Хліб на рушнику – щастя в домі»

Люди, які випікають хліб вкладають в хлібину частинку своєї душі,а праця їхня дуже важка.

Діти, як ви ставитеся до хліба? Чи завжди цінуєте працю хліборобів?

-         Гра «Складання хлібини» (Складання зображення хлібини з 4 частин розрізаної картки за поданим зразком)

« Хліб нам дає життя»,- так кажуть у народі.На його честь складали пісні, прислів’я, вірші, приказки.

_Які ви знаєте прислів’я, пісні про хліб?

                                                                                                                 4

«Хліб усьому голова»

«Посієш вчасно – збереш рясно»

Багато снігу- багато хліба»

«Хто про землю дбає, тому вона повертає»

    Пісня  « Нива»

Гей прослала нива

Чорне полотно

Ллється жовта злива

Сіється зерно

Сійся-родися,

Колосом розвийся

Засівайся ,ниво

Людям на добро.

Учениця виконує пісню «Буде коровай»

-А зараз кожен з вас побуває в ролі пекаря.(ліплення з тіста хлібних виробів)

-То  ж давайте  пригадаємо , люди яких професій беруть участь у вирощуванні хліба?

      Давайте всі разом скажемо хліборобам «дякуємо» за те, що у нас на столі завжди є хліб.

А вони підготували сюрприз,бо ви на занятті були уважні і активні

(Частування дітей    і гостей печивом)

-          

Тема: Вмій дружбою дорожити.

Мета: закріпити уявлення учнів про товариські взаємини, дружбу,

              взаємодопомогу і спонукати їх до товаришування;

              виховувати бажання бути справжнім товаришем.

Обладнання: чисті аркуші паперу, ручки.

Коментар: до проведення заходу вчитель залучає учнів – читців.

Хід заняття

На дошці написано епіграф:

                     Хто не шукає дружби з ближнім,

                      той сам собі заклятий ворог.

                                                 ( Шота Руставелі).

Творче завдання « Розповідь про друга».

Учитель пропонує кожному учню вибрати кого – небудь із своїх друзів – однокласників і розповісти про нього, не називаючи імені.

     Для того щоб розповідь учнів була лаконічнішою, учитель може запропонувати учням план.

1.    Чому ти потоваришував саме з цією людиною?

2.    Яка риса характеру твого друга подобається тобі найбільше?

3.    Яка пора року є найулюбленішою для твого друга?

4.    Чим захоплюється твій друг?

5.    Який костюм твій друг надів би охочіше: спортивний, джинсовий, буденний ( шкільний), святковий, театральний?

6.    З якою рослиною асоціюється у тебе образ твого друга?

7.    Які кольори подобаються твоєму другові?

8.    Як ставляться до твого друга ваші однокласники?

Після розповіді учні мають угадати ім’я свого однокласника чи однокласниці.

Запитання до учнів.

Що таке дружба?

Слово вчителя.

« Дружба – це близькі стосунки між людьми, засновані на взаємній допомозі, прихильності, спільності інтересів, смаків, поглядів, життєвих цілей». Ось таке визначення дружбі дають тлумачні словники.

      Без друзів у наш час важко жити на світі. Споконвіку дружба вважалася великою цінністю. У скіфів вона скріплювалася кров’ю. кожне.

    « Золоті правила спілкування»

1.    Стався до справ своїх товаришів так само відповідально й уважно, як до власних.

2.    Зберігай чужі таємниці й не вибалакуй своїх секретів.

3.    Не читай без дозволу чужих листів, не підслуховуй розмов і ніколи не втручайся в те, що тебе не стосується.

4.    Не говори про людину погано за її спиною: їй обов’язково перекажуть. Тим більше – не пліткуй про своїх друзів і знайомих.

5.    Частіше цікався успіхами та захопленнями своїх друзів.

6.    Ніколи не глузуй із чужих помилок – кожний може помилитися.

7.    Коли в компанії розповідають анекдот, який ти вже не раз чув, не перепиняй оповідача: можливо, хтось чує цей анекдот уперше.

8.    Не намагайся постійно переключати на себе увагу всіх у компанії.

9.    Не встрявай у суперечки через дрібниці.

10.                      Ніколи не зганяй на друзях свій поганий настрій! Вони не винні у твоїх проблемах.

Слово вчителя.

Григорій Сковорода навчав бути обачним у виборі друзів. « Немає нічого  небезпечнішого, ніж підступний ворог, але немає нічого отрутнішого від удаваного друга. Жоден диявол ніколи не приносить лиха більше, ніж такі удавані друзі».

Запитання до учнів.

Що, на вашу думку, можна пробачити другові, а що неможна пробачити ніколи?

Слово вчителя.

Справжнім товаришем може стати лише той, хто відчуває чужий біль, сприймає чужу біду, як свою, готовий допомогти людині, ділиться не тим, що в нього зайве, а й насущним.

       У випадках, коли перевіряється справжня дружба, потрібна сміливість, яка має мету і призначення сміливості у товаришуванні.

Бесіда.

Чи можна вважати « сміливцем» учня чи ученицю, який ( яка) виступив ініціатором не відвідувати уроків, а вирушити на прогулянку до парку розваг?

Як ви гадаєте, які вчинки друга можна назвати сміливими?

Слово вчителя.

Стосунки між друзями мають бути спрямовані на благо для всіх і дарувати радість. Запам’ятайте: ставтесь до інших так, як би ви хотіли, щоб вони ставились до вас.

Запитання до учнів.

Чи існує різниця між поняттями « товариш» і « друг»?

Слово вчителя.

Товариш – це добрий знайомий, до якого ти відчуваєш приязнь, але не більше.

      Досить сказати, що всіх однокласників можна назвати товаришами, адже у вас багато спільного, ви добре знаєте одне одного і, напевне, допомагаєте одне одному, якщо трапляється нагода. А друг – це людина, якій можна довірити свої сокровенні переживання, розділити радість.

       Тільки на справжнього друга можна покластися у тяжку хвилину.

       Не випадково слово « друг» походить від давньоруського слова « дорог», тобто « дорогий». Ось що каже народна мудрість про дружбу.

Бесіда.

Учитель пропонує учням прокоментувати українські народні прислів’я про дружбу.

Людина з друзями – степ із квітами, а людина без друзів – жменя попелу.

Дорожи дружбою, з другом легше живеться.

У чистій воді риби багато, у доброзичливої людини друзів багато.

Дерево міцне корінням, а людина – друзями.

Не той друг, що лащиться, а той, хто печалиться.

Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти.

Старий друг краще за нових друзыв

Тема: Ми  рівні – ми різні.

Мета: довести до свідомості учнів, що кожна людина – особистість,

              єдина і неповторна; сприяти поліпшенню психологічного

              клімату в класі й навчати учнів поважати один одного;

              виховувати в учнів самоповагу, впевненість, тактовність та

              доброту.

Обладнання: чисті аркуші паперу, олівці та фломастери.

Коментар: після проведення заняття учитель збирає результати

                       творчих завдань та тестування і може використати їх

                        для психологічного аналізу особистостей учнів.

Хід заняття

Слово вчителя.

Погляньте одне на одного і поміркуйте: чи схожі ви між собою? Гадаю, що кожен із вас на це запитання відповість: « Ні». Правильно, адже ви – особистості, у кожного з вас свій характер, свої звички, своя зовнішність, уподобання. Не існує двох абсолютно однакових людей, навіть близнюки мають особистісні відзнаки. Проте не можна казати, що у вас не може бути нічого спільного.

Творче завдання « Чим схожі ми».

Учитель пропонує учням визначити між собою групи, які об’єднують осіб за:

-         зростом;

-         місяцем народження;

-         кольором очей;

-         кольором волосся;

-         статтю;

-         іменами.

Слово вчителя.

Отже, між вами існує багато спільного і відмінного. Але усіх вас об’єднує те, що ви – учні…( називає клас та школу), мешкаєте у …( називає населений пункт).

      Як уже зазначалось вище, у кожного з вас свій характер, свої думки, почуття, здібності. Погляньте на свої пальці. На них тоненький малюнок із ліній. У кожної людини він свій, неповторний. Природа немовби підкреслює, що кожен із вас – диво, яке ніколи не повториться. Зараз ми в цьому переконаємося.

Гра « Скажи мені, хто твій друг».

Учитель пропонує одному з учнів вийти до дошки і стати спиною до класу. Інші учні мовчки, користуючись лише жестами, вибирають поміж себе одного, чиє ім’я має відгадати той, хто стоїть біля дошки.

Обернувшись до однокласників, учень починає відгадувати, ставлячи такі запитання:

1.    На яку квітку схожа ця людина?

2.    На яке дерево?

3.    На яку тварину?

4.    З яким кольором асоціюється ця людина?

5.    Який час року їй найбільш підходить?

6.    Яка музика найбільш пасує цій людині? та ін.

Подібні запитання ставляться доти, поки ім’я загаданої людини не буде відгадано.

Слово вчителя.

Неповторність появи на світ людини зумовлені самою природою й середовищем, у якому вона виховується. Життя кожного з нас унікальне і неповторне.

     А тепер уявіть, що всі ви – учасники важливого космічного проекту.

Творче завдання « Послання від мешканців Землі».

Учитель поділяє учнів на кілька груп і пропонує їм ситуацію.

     « На Землю надійшли сигнали з космосу, що підтвердили існування на інших планетах розумного життя. ООН вирішила послати космічні кораблі у напрямі, звідкіля надійшли сигнали.

      Ці кораблі мають доставити на далекі планети інформацію про Землю.

       Кожна група учнів має скласти послання інопланетянам і розповісти у ньому про землян.

        У посланні потрібно повідомити про найважливіші спільні риси землян і про головні відмінності тих чи інших народів.

Тестування « Ми  різні – ми рівні».

1.    Усі люди народжуються вільними і рівними. Знайди фразу, яка краще за інші виражає ідею рівності: усі люди мають:

а) думати однаково;

б) одягатися як інші;

в) поважати думку іншого;

г) мати однакові можливості й права.

2. Що станеться, якщо люди будуть рівні абсолютно у всьому?

а) Усі стануть щасливими;

б) світ здаватиметься нудним;

в) не буде голоду й жебрацтва.

Після проведення тестування учні пояснюють свої думки.

Творче завдання « Це я».

Учитель роздає учням чисті аркуші паперу та фломастери. Завдання учням – намалювати себе й відобразити у малюнку власні захоплення, уподобання. Малюнки не підписують.

       Після виконання завдання учитель збирає малюнки. Показуючи по одному малюнку, учитель пропонує учням відгадати, хто з однокласників зображений на тому чи іншому аркуші.

Тема: Ввічливість – окраса людської душі.

Мета: поглибити знання учнів про етикет і його важливість у житті

             людини; навчати учнів жити у злагоді з оточуючими, сприяти

             розвитку культурного рівня учнів; виховувати в учнів повагу

             одне до одного.

Обладнання: український етимологічний словник.

Коментар: для проведення виховної години вчитель пропонує учня

                       учням скласти невеличкий тлумачний словничок

                        ввічливих слів( 1-2 сторінки) і визначити випадки їх

                        уживання.

Хід заняття

Слово вчителя.

Кожному з нас відомі п’ять відчуттів. Це – нюх, зір, слух, смак та дотик. Проте існує іще шосте відчуття, доступне кожному, але не кожному помітне. Мова йде про відчуття такту, культуру поведінки, спілкування з оточуючими – тобто про те, що робить людину по- справжньому гарною.

        Кожний із нас у повсякденному житті постійно вживає ввічливі слова. Найпоширеніші з них – « добридень», « здрастуй», « до побачення», « будь ласка», « спасибі», « дякую». Проте чи замислювались ви коли- небудь, що означають ці ввічливі слова, звідки вони прийшли в нашу мову? Виявляється, що походження цих слів дуже давнє, їх вживання сягає ще часів Київської Русі. Спочатку вони були сталими виразами, добрими побажаннями.

         Так, слово « здрастуй» означає « будь здоровим», « будь ласка» - « будь ласкавим до мене, привітним». « Добридень» - це побажання співбесідникові доброго дня, багатого на успіхи і радісні події. Коли ми, прощаючись, кажемо людині « до побачення», то даємо їй зрозуміти: « мені приємно тебе бачити, і я сподіваюсь на нову зустріч із тобою». Звичне нині слово « спасибі» колись означало не просто подяку, а дуже вагоме побажання « Спаси Бог!».

         

Бесіда.

Як ви вважаєте, чи потрібно вітатися із незнайомими людьми?

Чи можна добрим словом покращити настрій людині або зцілити її?

Поясніть український вислів – побажання: « Щоб тебе добра година знала!». Яким ввічливим словом можна замінити цей вислів? (Щасти)

Слово вчителя.

Вживання ввічливих слів нас навчають ще змалку. Вони давно увійшли до нашого лексикону і вже стали звичними. Іноді ви, майже не замислюючись, вживаєте ввічливі слова: щось запитуєте чи просите – кажете « будь ласка», вітаєтесь – кажете « здрастуй», повертаєте щось – кажете «дякую».

          Але трапляються випадки, коли ви просто не знаєте, як поводитись : слід сісти чи підвестись, сказати щось чи промовчати, піти чи залишитися. От саме у таких ситуаціях вам на допомогу приходять «чарівні» правила – правила ввічливості.

          Було б добре, якби люди були ввічливі від природи. Але ця риса прикрашатиме вашу особистість лише за умови, що ви плекатимете її в собі. У всіх громадських місцях, які ви відвідуєте ( школі, транспорті, кінотеатрі, лікарні),а також вдома люди поводяться відповідно до певних правил поведінки.

суспільстві. Колись правил етикету дотримувались дуже суворо. Наприклад, за часів Петра І дівчині шляхетного походження не годилосч вступати у розмову з незнайомцем, а коли вона все – таки булла змушена говорити, то мала відповідати якомога коротше, тобто « так» чи « ні». Спочатку етикет діяв як засіб відокремлення вищих верств населення від простолюдинів. Адже людину знатного роду відрізняло не лише ошатне вбрання ( у яке, до речі, міг одягтися і заможний міщанин), Але й особлива поведінка.

           Часи змінилися, але етикет не зник. Деякі йог оформи стали історією, деякі збереглися лише як давні традиції монарших домів, але загалом він поширився усіма верствами суспільства.

Вікторина « Чарівні вчинки».

1.    Як виник звичай, заходячи до приміщення, знімати капелюха?

2.    Як виник звичай, вітаючись, знімати рукавичку?

3.    Чому вважається неввічливим перебувати в темних окулярах під час розмови із кимось?

Слово вчителя.

А що таке тактовність? Це відчуття міри, вміння відчувати настрій оточуючих, поважати їхню думку, погляди, почуття. Неможливо бути байдужою або зверхньою чи егоїстичною людиною і при цьому зберігати тактовність по відношенню до інших. Тактовність властива лише вихованій і добрій людині.

         Тактовну людину відразу помітно. Вона ніколи не стане зневажливо висловлюватись на будь – чию адресу, завжди вислухає і не перебиватиме співбесідника, обов’язково вибачиться, якщо спричинить комусь незручність.

Запитання до учнів.

Які риси характеру, на вашу думку, свідчать про тактовність людини? Яка з них є найважливішою?

Слово вчителя.

А тепер послухайте вірш « Найкраща риса».

       Промовив гордий Кипарис:

-         Із людських рис

            Для мене прямота – найкраща!

            А липа : - Лишенько! Це глупота.

            Людина – хай велика чи мала – пропаща

             Без щедрості й сердечного тепла.

             Озвався Дуб:

-         Послухайте мене:

 Твердий характер – ось що головне.

-         А гнучкість розуму – то риса неважлива?-

  Докинула ліщина пустотлива.

  Троянда мовила: - Забули про красу,

   А я в собі віки її несу!

   Людина мудрі речі наслухала

   І тужно так замріяно зітхала:

   - Мені б тих рис найбільше осягти-

    Змогла б я гідно шлях увесь пройти!

Бесіда.

Які риси характеру дерева вважали найважливішими?

Як ви гадаєте, чому для кипариса найкраща риса – прямота; для липи – щедрість й сердечне тепло; для дуба – твердість; для ліщини – гнучкість розуму; для троянди – краса?

Яку думку висловила людина? Чи погоджуєтеся ви з нею?

Творче завдання « Дружня порада».

Учитель пропонує учням життєву ситуацію. Учні мають обговорити її і відповісти на запитання.

Ситуація 1

Дівчинка йде вулицею і раптом помічає, що в жінки, яка йде попереду, на панчосі поповзла широка стрілка. « Тьотю! – дівчинка звертається до жінки так голосно, що перехожі обертаються, - у вас подрані панчохи!»

Чи правильно вчинила дівчинка?

Як потрібно зробити зауваження?

Вправа « Мікрофон».

Учитель просить учнів пояснити вислів Гете:

« Поведінка – це дзеркало, в якому кожен показує своє обличчя».

Творче завдання « Тлумачний словник ввічливих слів».

Учні по черзі читають свої словнички, а потім із них складають загальний « Тлумачний словник ввічливих слів».

Заключне слово вчителя.

Закінчити сьогоднішню розмову про культуру поведінки мені б хотілося порадами відомого польського психолога Яна Коми чека.

         Для того щоб життя у родині було щасливе, щоб дружно працювалося у гурті, люди повинні бути уважними і ввічливими одне до одного.

         Пам’ятайте, якщо ви розлютилися, то інші «заряджаються» вашою агресивністю і не сприймають ваші, навіть цілком справедливі й розумні аргументи.

Гра « Чарівний стілець»

Учитель попросить дітей встати в коло, у центрі ставить стілець. Учні йдуть по колу і співають:

               Хто сьогодні найуважніший за всіх?

                Хто сьогодні найтактовніший за всіх?

                 З’явися скоріше!

                 Сідай – но зручніше!

Один з учнів сідає на « чарівний» стілець, а інші по черзі мають сказати про нього що- небудь хороше і добре.      

 

Тема:  Шануймо батька й неньку.

Мета:  виховувати шанобливе ставлення до старших членів сім’ї;

               розвивати в учнів бажання допомагати батькам, радувати їх

               успіхами та увагою.

Обладнання: фломастери, чисті аркуші паперу.

Коментар: до проведення виховної години вчитель залучає учнів-               

                       читців (шестеро осіб).

                                        

Хід заняття

Слово вчителя.

Кожний народ має свої святині. Головна святиня кожної людини – це перш за все мати.

       Народна мудрість говорить, що батько тримає хату за один кут, а мати – за три кути. Клопоти по господарству, виховання дітей, створення затишку в оселі – усе це лежить на плечах матері. Вона віддає дітям ласку, любов, здоров’я, життя. Мати – це той вогонь, що зігріває оселю щирою любов’ю, єднає родину. Мати – символ усього найкращого, найбагатшого, найліпшого і найціннішого, що є в нашому житті.

        Мати й батько – найрідніші й найближчі вам люди. Вони дали вам життя, вчать вас людяності, доброти, милосердя, мудрості, вкладають у ваші вуста добрі слова.

Виступ учнів – читців.

1-й учень

                 Чи є в світі що світліше,

                  Як мамині очі,

                  Що все зорять за дітками,

                  Вдень і серед ночі?

                   Чи є в світі що миліше,

                   Як мамині руки,

                   Що працюють для дитини

                    Щиро, без принуки?

                     Чи є в світі що щиріше,

                     Як серденько мами,

                     Яке б’ється для дитини днями і ночами?

                      Чи є в світі що дорожче,

                      Як мама кохана,

                       Що трудиться для дитини

                       До ночі відрання?

                        Вона посварить і покарає,

                         І приголубить над усе.

                         І кожний матінку чекає –

                          Вона гостинець принесе.

                          Вона нас всіх за руку в школу

                          Колись уперше привела,

                          Ясну усмішку світанкову

                           Нам на дорогу всім дала.

2- учень

                          Як мені вас не любити,

                          Рідний батько й ненько?

                          Та ж ви мене згодували

                           І дбали про мене.

                           Та ж ви мене згодували

                           Щирими руками.

                           Ой нема та ніде в світі

                           Як батько й мати.

                           Батько розуму навчає,

                           Мати приголубить.

                           Ніхто мене так на світі,

                           Як ви, не любить!

                           Дай же, Боже, щоб я виріс,

                           В школі гарно вчився,

                            Щоб я батькові і неньці

                            Добре відплатився.

Слово вчителя.

Мати… Це перше слово, яке з радісною усмішкою вимовляє дитина. Матерів мільйони, і у їхніх серцях живе любов. Якщо я запитаю вас, чия мама найкраща, то, звичайно, кожний із вас відповість: «Найкраща мама – моя». І ви будете праві, адже немає кого милішого у світі за рідну матінку.

Творче завдання « Сонце материнської любові».

Учитель малює на дошці « сонце материнської любові» ( без промінців) і, звертаючись до кожного учня, ставить запитання: « Яка твоя мама?». Відповіді учнів учитель записує у вигляді промінців навколо « сонця».

Слово вчителя.

Наш народ споконвіку шанував матерів. Вирушаючи у далеку путь чи повертаючись додому, діти цілували мамині руки, що виростили їх, пестили і захищали від лиха.

     Тож і ви кажіть кожного дня своїм матерям ласкаві слова, бо хто ж боронить вас від бід, хто іще здатний присвятити вам своє життя і серце. Недаремно в народі кажуть: « У дитини болить пальчик, а в матері – серце.»

Виступ учнів – читців.

3-й учень

          Коли б хто у світі підрахувати міг

          Всі сльози материнські на землі,

          Коли б хто біль, що знала кожна мати,

          Розкласти міг на часточки малі,

          Напевне всім удосталь би дісталось,

          Аби ж то кожен витримати зміг.

          Шануймо ж наших матерів!

          Не забуваймо! Адже і наші болі

          Приймають матері в свої серця,

          Аби у нас була щаслива доля

           Од самого початку до кінця!

4-й учень

          Найкращі дні для наших матерів –

          Це дні, коли щасливі їхні діти.

          Від нас залежить, скільки днів таких

          Ми можемо для матері зробити.

          Даруймо ж радість нашим матерям,

          Бо їм турбот і горя вистачає.

Слово вчителя.

У всіх народів пошана до матерів була такою ж священною, як і любов до Вітчизни. Мати дає життя, оберігає родинне вогнище, несе у світ любов. А Вітчизна? Вона – мати нашого народу. Тож не дивно, що ми поєднуємо любов до матері й Батьківщини. Перед ними в нас один спільний обов’язок – любити, шанувати, берегти їх!

Виступ учнів – читців.

5-й учень

          Одна Батьківщина і двох не буває.

           Місця, де народились, завжди святі.

           Хто рідну домівку свою забуває –

           Той долі не знайде в житті.

6-й учень

           Є у кожної дитини – Матінка єдина:

            Та, що любить нас і дбає, розуму навчає.

             Є у кожної дитини, навіть сиротини,

              Наша мати солов’їна – рідна Україна.

              Є і буде жити Божа Мати – наша ненька –

              Мати всього світу.

Слово вчителя.

Мати, батько, рідна батьківська хата… У ній вас навчили змалку поважати старших, бути чесними, працьовитими. Звідси вирушите ви у широкий світ разом із маминою піснею, щирим батьківським напуттям, дідусевими казками, бабусиними вишиванками, теплом і незрадливістю рідного слова.

        Зараз кожний із вас живе у своїй родині, серед близьких і дорогих людей. Родина – це маленька батьківщина, в якій ви живете і яку повинні ніжно любити і поважати, шанувати своїх батьків, наслідувати їх у всьому.

Творче завдання « Для моїх рідних».

Учитель просить учнів написати у стовпчик на аркуші паперу імена усіх членів їхніх родин. Навпроти кожного імені учні мають написати принаймні чотири речі, які любить той чи інший член родини. Потім на другому аркуші учні знову записують імена своїх близьких і пишуть, що можуть зробити для кожного із них, щоб порадувати.

          У такий спосіб утвориться своєрідний « план любові» для родини кожного учня. Учитель пропонує учням, не зволікаючи, приступити до виконання свого плану. Під час роботи над цим завданням учні мають позначити у плані виконанні пункти. ( Через деякий час учитель обговорить з учнями, що змінилося у їхніх родинах, відколи вони стали виконувати « план любові».)

Творче завдання « Турбота про рідних».

Учитель просить учнів скласти два списки обов’язків: перший – «Обов’язки батьків», другий – « Мої обов’язки». Кожний список має складатися з п’яти пунктів. Потім учитель запитує учнів, які обов’язки, на їхню думку, виконувати легко, а які – важко.

         Після обговорення учні разом з учителем визначають, що слід робити, щоб звичайне виконання обов’язків перетворилося на щире піклування про рідних.

Бесіда.

Які риси характеру притаманні усім на світі мамам?

Якими словами ви зустрічаєте маму і тата, коли вони повертаються додому?

Як мама зустрічає вас після розлуки?

Розкажіть про найдорожчий для вас подарунок, який ви отримали від мами чи тата.

Розкажіть, як батьки піклуються про вас, коли ви хворієте.

Як ви піклуєтесь про маму ?

Заключне слово вчителя.

Батько і мати дали вам життя і живуть для вас. Їхнє щастя у вашій посмішці, ваших успіхах, вашому здоров’ї. Тож цінуйте і любіть своїх тат і матусю, не завдавайте їм болю, образи, прикрощів. Умійте поважати працю батьків, адже вони працюють заради вашого добробуту.

         Три нещастя можуть спіткати людину: старість, смерть і лихі діти – говорить українська народна мудрість. Старість – невідворотна, смерть – невмолима, перед цими нещастями ніхто не може зачинити двері свого дому. А від лихих дітей можна зберегти оселю. І це залежить не лише від ваших батьків, але й від вас самих.

          Бути хорошими дітьми означає не допустити, щоб старість батька і матері була отруєна вашими поганими вчинками. Пам’ятайте, що ранню старість і хвороби батькам приносять не тільки тяжка праця, втома, але й хвилювання, тривоги, прикрощі. Найбільше вражає батьків невдячність, байдужість сина чи доньки. Будьте гідними своїх батьків, бережіть їх.

Шануйте, діти, неньку,

           То буде вам життя гладеньке!

                                         Шануйте матерів!

                                         Мені болить, коли матуся,

                                         Що має дочок і синів,

                                         Живе одна, немов ота бабуся,

                                          На схилі посивілих днів.

                                          Працює вдень, не спить ночами

                                          І часто зрошує сльозами

                                          Тверду подушку на зорі.

                                           Скотину порає в дворі,

                                           А в день копає на городі.   

                                            Уста шепочуть: « Світе мій!

                                            Як важко жить мені одній».

                                            Одна- однісінька та й годі…

                                            Цим віршем нагадать хотіла:

                                            Шануйте, діти, матерів!  

     

 

Сценарій до Дня матері

Дзвінкі краплинки..

Перші квіти, зігріті першими сонячними променями…Це весна! З нею приходить на нашу планету Міжнародний жіночий день  .

 Свято половини людства та якої половини? Так, самої красивої, елегантної самої доброї, ніжної.

Дорогі мами, бабусі, гості!

Дозвольте привітати вас з Міжнародним жіночим днем-Днем матері, бабусі, подруги, трудівниці, із святом ніжності, юності, краси, святом весни .І побажати здоров’я , миру ,благополуччя у ваших сім’ях.

Нехай місточок доброти і любові буде міцним і надійним.

Матерів мільйони, і всі вони несуть у своїх серцях добро і любов. Якби люди навчилися берегти доброту , ніжність і любов, що випромінюють серця матерів, усі на нашій планеті були б щасливими.

То ж прийміть у дарунок від своїх дітей їхні старання, творчість, талант, щиру дитячу безмежну любов.

В святково прибраному залі,

Де сяють весело вогні

І звуки музики лунають-

Зібралися на свято ми.

Ми сьогодні із піснями,

Зустрічаєм свято мами

Із весною всіх вітаєм

І щасливих свят бажаєм!   .

Сніжок на сонці тане

Повітря запашне!

Сьогодні в мами свято,

Велике, весняне.

Напровесні буває

У році - тільки раз,

Таке Чудове свято

У мами і у нас.

Для вас лунатимуть сьогодні

Найкращі, найпривітніші слова.

Ми хочемо, щоб тільки усміхались

Матусині улюблені вуста.

Дорогі наші гості, бабусі і мами,

Ми дуже раді зустрічі з вами.

Хай сонечко вам посміхнеться

Всі квіти весняні для вас зацвітуть,

Здоров’я і щастя бажаємо ми,

Із святом вас, дорогі жінки!

Пісня   «Цю пісеньку Вам «

Мамо, люба, мамочко,

Кажуть син і донечка,

Найдорожча в світі ти

Ніжніша від сонечка.

Ти ясніша від сонечка,

Як тебе не славити?

Сонечко ховається,

Завжди поруч з нами ти.

Ти тепліша від сонечка,

Бо в негоду грієш нас.

Ти мудріша від сонечка,

Завжди розумієш нас.

Тож дзвени, весела пісне,

Про найкращих наших мам!

Ми за все, за все на світі

Щиро дякуємо вам.

Люба мамо моя!

Я тебе дуже люблю!

І свої почуття я у пісні своїй

Прямо в серце твоє переллю.

Пісня «Що за сонечко заходить»

Люба мамо моя! Я бажаю тобі

Щастя, радості, серце моє!

Як чудово, що ти в мене є!

Кожен із нас вважає, що його мама

найдобріша, найгарніша у світі. І немає в цьому нічого дивного.

Бо не може бути некрасивою людина,очі якої повні доброти.

Є немало мам на світі,

Мами добрі, мами світлі…

Та одна є наймиліша!

Хто така? Скажу вам я-

Рідна матінка моя!

Мамо, ти наймиліша,

Ти найгарніша, люба моя.

Мамо, ти моє сонечко,

Зірочка ясна,

Радість моя.

Матусю, дай руки твої поцілую,

За шийку тебе обійму

І щічки погладжу.

Ти знаєш, матусю,

Як дуже тебе я люблю.

І ти мене любиш, хоч я  не слухняна

Частенько і шкоду роблю,

Та ти все пробачиш, мене поцілуєш,

Бо я тебе дуже люблю.

Дарунків, золота не маєм,

Щоб до ніг твоїх зложити,

Однак тут спільно присягаєм

Що доки тільки будем жити,

Любов сердець своїх маленьких

Тобі дамо, кохана  ненько.

Нехай добро до вас щоденно прибуває,

Як струмінь чистої джерельної води.

Хай зло далекими стежками обминає,

А радість поруч йде в житті завжди.

Давайте всі разом попросимо ,щоб Мати Божа захищала нас і наших дорогих матерів  всіх від усякого зла і біди.

Благослови нас ,Божа Мати,

На славу Богові зростати,

На радість людям і батькам

Допомагай, Пречиста, нам!

Не просим скарбів самоцвітів,

Від них не має щастя в світі.

Та силу подаруй Ти нам

В чеснотах, доброті зростати,

Знання і мудрість дай здобути,

Збороти всяке лихо люте,

І ласку нам святу подай

Розвеселити рідний край…

Що не кажіть ,а наші діти вміють здивувати один одного, вчителів і батьків.

Сценки.

«Валентине, коли я кажу»Я хвора»- який це буде час?

Чудовий час, Тетяно Максимівно.

Олеже, як це одна людина могла допустити стільки помилок?

Зовсім не одна, мені тато допомагав.

Михайлику, у твоїй самостійній роботі аж 10 грубих помилок! Чи не могло б їх бути менше?

Могло б , якби робота була коротшою.

-Діти,де Суворов вперше здобув перемогу?

На 101 сторінці.

-Мамо,- чи зуміла б ти з заплющеними очима написати своє прізвище?

-Звичайно.

-То напиши його будь –ласка в моєму щоденнику.

Бабуся, бабусенька, бабуня-солодуня!Яке ніжне, красиве, лагідне, пестливе й тепле слово! А чому?А тому, що бабуся-це мамина або татова мама,отже вона знає удвічі більше ніж мама чи тато.І онуки, мабуть удвічі дорожчі для неї, бо вони діти їхніх дітей.

Дорогі наші бабусі! За щоденною суєтою ми не маємо часу щиро подякувати за все добро, яке ви зробили для дітей, онуків, правнуків. Прийміть же від них низький уклін і велике спасибі.

-В нашому житті трапляється так,що наші бабусі замінюють нам батьків. Ніжне серце,спрацьовані руки, та лагідні очі вчать нас жити.

   Люба добра бабцю,

Ми твої внучата,

Звертаємось до тебе,

Щоб щастя побажати.

Хоч твоє волосся

Густо посріблилось,

Ти для нас маленьких

Другом залишилась.

Ти нас батькові й матусі

Помагаєш вчити,

Як вирости чесними,

Як по правді жити.

Хай тебе в твоїй опіці

Бог не опускає,

Хай тобі тривке здоров’я

Й силу посилає

Моя бабця люба, гарна, мила,

Вона найкраща від усіх людей.

І хоч вона вже трошки посивіла,

Але так щиро любить нас, дітей.

Нехай Марія-Мати Божа

Береже вас від зла і біди,

Хай буде з вами ласка Божа

Сьогодні завтра і завжди.

Від щирого серця вам бажаємо,

Хай Бог вам здоров’я пошле і добра,

Любов’ю хай рідні вас зігрівають

На многії і благії літа.

Пісня «Многая літа»

За якою партою і з ким сидить ваша дитина?

Скільки уроків у вашої дитини у середу?

Назвіть імена та прізвища двох найближчих друзів?

Що проситиме ваша дитина в той день, коли їй ні в чому не буде відмовлено?

Яка улюблена іграшка?

Улюблений мультфільм?

Які доручення любить найбільше виконувати?

Улюблена казочка?

Доброго дня ,шановні гості, батьки!

-Є в світі одне слово, перед яким усі народи схиляють голови. Це слово –Мати. Це перше слово, яке з радістю та усмішкою вимовляє дитина.

Кортке це слово- мама, але які надлюдські глибини скарбів містить воно в собі. Ціле її життя з серця б’є великим невичерпним джерелом безкорисна любов до своїх дітей, ціле її життя – це терпіння, безмежна самопожертва, пробачення провин.

                                  Добрий день вам, люди добрі!

                                   Раді з святом вас вітати,

                                   Щастя і добра бажати.

                   На щиру розмову зібрались ми з вами

                    Розмову сьогодні присвятимо мамам.

З добра і любові створили Матір. У травні, коли прокинеться від сну природа, коли задзвенить у блакиті пташиний спів, коли травою і квітами замаїться земля, теплий весняний вітер приносить до нас свято Матері.

Прийшло це свято в Україну із Сполучених Штатів Америки. Американка Анна Джарвіс була засновником цього свята. 9 травня 1905р. вона втратила свою матір. Ця подія глибоко вразила доньку, вона покинула роботу , та провела два роки в глибокій жалобі. Тоді і зародилась в неї думка : присвятити один день у році для матерів усього світу. Ми відмічаємо це свято  і свято 8 Березня. Але наша матуся заслуговує на вшанування значно частіше, ніж двічі на рік.

Мати – це вічність життя. Жодною мірою не виміряти втрат материнської душі.

     Інсценізація « Мамо, чому?»

            Чом у тебе у косі ясна

             Забриніла раптом сивина?

                         Од любові, од надій

                         Ти ж один у мене, сину мій.

             А в бабусі голова біліш-

              То ж мене бабуся любить більш?

                          В неї діти – доньки і сини

                           Додають сердешній сивини.

             Чом же тьотя біла, як зима,

             В неї ж діток не було й нема?

                             Так, синочку, біла геть вона

                              Бо нудьгує цілий вік одна.

Пісня «Сину, ангел мій»

Мати і дитя найпрекрасніший образ із людської скарбниці. Народні легенди, балади розповідають про матір, яка не задумуючись віддасть своє життя за щастя дитини. Народні перекази розповідають про Богородицю, співчуваючи мукам матері, яка втратила сина. Згідно з цими переказами вся природа прагне допомогти матері, дерева укривають її з немовлям від погані, пташата допомагають сушити випрані ризи, відносячи їх на небо, скидають по пір’ячку, щоб вимостити ясла новонародженого Христа. Ластівка перешкоджає чоловікам, які забирають хреста, на якому має бути розіп’ятий Христос, крадучи у них цвяхи. За це Бог благословив ластівку жити поміж людьми.

  

                      Скажи, матусенько, мені,

                      За що мене ти так кохаєш?

                       Ти бережеш мене у сні

                        І вдень мене оберігаєш.

Щастя більшого немає

Якщо поруч тато й мама

Радість маєш чи тривогу

Серце їх завжди із нами.

                              Сценка «Щастя»

  

      -Куди  ми йдем, Андрійку?

     -Щастя шукати.

    -А де воно, наше щастя?

    -За полями, за лугами, синіми морями.

    -А чи дійдемо ми туди?

    -Ми ж удвох.

   - Ніжки болітимуть.

  -Ні, щастя моє тут, біля мами і тата.

Пісня  «Маєш маму- шануй її свято»

          Маєш маму- шануй її свято.

           Богу-Сину на вічнім путі.

           Бог-Отець на землі вибрав матір

           Як же сину без мами в житті.

           Маєш маму- тепло її хати

            Перейме щемні болі твої

           Будь щасливим , щоб горя не знати,

            Бо те горе на долю її.

             Вік матусі продовжити треба ,

             Ощасливити далеч життя.

              Так живім, щоб не мусили очі

               Слізно в мами просить каяття.

Навчи мене, мамо

Як друга шукати

Щоб з ним ми змогли

Всі біди здолати.  

                  Навчи мене, мамо,

                   Життя розуміти

                    Сонцю посміхатись

                    Ранку радіти.

                        

                Навчи мене, мамо,

                О, Боже, не знаю це скільки я!

                Завжди пам’ятай

              Я ж маленька кровинка твоя.

Так, дійсно , мати вдень і вночі  зорить за своїми дітьми.

              Мама впадає, не спить коло сина,

               Мліє душею, бо хвора дитина.

                Плаче маленький, голівка болить

               Просить синочок: Мамочко пить.

               Любий синочку,тобі все віддати

                З радістю можу, твоя рідна мати.

                Душу і серце, силу і кров

                 Тільки б ти чорну хворобу зборов

                  Крихітко рідна, любий синочку,

          

                 Землю піднімемо, серце дістанемо

                 Тільки б ти , сину, отак не зів’яв

                 Тільки б ти , сину очей не закрив.

                 Тільки б ти жив! Тільки б ти  жив.

-Це не просто слова, це слова душі кожної матері. Бо все , що можна віддати, мати віддасть ради життя і щастя своєї дитини.

-Діти, а чи завжди ви слухаєтесь своїх батьків?

     Гра   «Квітки допомоги мамі»

(Діти червоним кольором пишуть на пелюстках квітки те що роблять вдома, а синім ,що ще не вміють робити, але хочуть навчитися).

            Пісня    « Дівка Явдошка»

-Кажуть, коли народжується дитина, Бог запалює зірку на небі і посилає до неї ангела- хоронителя. Уві сні ангел цілує немовлятко тричі: в чоло-аби зростало розумним, в личко, щоб було красивим та в груди- аби здоров’я, любов, доброта вселилися в його тіло,серце і душу.

  Шановны батьки! Навчайте своїх дітей поважати людей  похилого віку. Ми всі думаємо, мріємо, сподіваємось і  віримо,що наші діти коли виростуть, то стануть опорою, радістю посивілим батькам.

                             Ми бажаєм, щоб ви не старіли

                              Щоб серцем і душею були молоді.

                               До рідного краю любов’ю горіли

                                І користь приносили рідній землі.

                                Хай не звана старість прийде ще нескоро

                                 Хай біда і лихо обмина ваш дім

                                 Щоб були ви живі і здорові,

                                 А душею й серцем завжди молоді.

                                 Побажаєм 100 років вам жити

                                 Без горя, сліз і без журби

                                 Хай з вами буде щастя і здоров’я

                                  На многі літа, назавжди.

                                   Поцілунками вітаймо

                                  «Многая літа» заспіваймо

                                   Киньмо квіти їм під ноги

                                   Щастя попросімо у Бога.

                                   Хай в житті вам радість буде,

                                    Процвітайте, як той цвіт!

                                     Дай же Боже , нашим ненькам

                                     Многих, добрих, щасних літ.!

Пісня «Многая літа

Робота в групах .(Діти складають прислів’я з розрізаних слів).

-Дорогі діти, пам’ятайте, що матері ні купити, ні заслужити. То бережіть своїх матерів, шануйте їх. Знайте, що ранню старість і хвороби приносить не стільки праця, як сердечні рани, хвилювання і переживання. Ваше недобре слово, негідна поведінка- це рана на ніжній материнській душі. Мама все пробачить, все переживе і образи, і біль, і горе,- але рана на материнському серці гоїться дуже довго.

-Пройдуть роки ви виростете, розлетитесь із рідного гнізда. Та де б ви не були завжди пам’ятайте про те місце, де ви народилися, виросли про найдорожчу в світі людину, яка чекає на вас і вдень і вночі- рідну матір.

-Любі, діти, візьміть з собою в життя це сердечко, яке творитиме завжди і всюди добро, яке даруватиме людям погожі дні, яке зростатиме на життєвому шляху щедрим садом любові, милосердя, доброти.

(Роздаю дітям символічні сердечка).

Пісня  «Поліська полька»

                            Мої батьки, мов голуби сивенькі

                             Воркуючи очікують дітей

                             Не забувайте, діти,

                              Батька й неньки. Що моляться за вас серед ночей.

Пісня «Чорнобривці»

 Прощай початкова школо!

Учитель. Дорогі діти! Шановні батьки ,гості!  Сьогодні ми трішечки хвилюємось, адже у нас особливий та незвичайний день – ми прощаємося з початковою школою.

День сьогодні такий незвичайний-

Сонце встало, умите в росі,

І звучить ніжно вальс наш прощальний-

Ми на свято зібрались усі.

Під музику» Шкільний вальс» заходять четвертокласники.

Увага! Увага!  Шановні  друзі!

Ми сьогодні зустрілись

У цій прекрасній залі

На радісне свято- веселе , чудове,-

Ми закінчили початкову школу!

Хай пісня тут лине!

Хай сміх скрізь лунає,

У кожного радісна усмішка сяє!

Всі дружні, веселі,

Радійте за нас:

Ми всі перейшли у п’ятий клас!

Учитель.

Школа… Багато цікавого, гарного, і сумного згадує Людина, сказавши це слово. Але першою школою, першим учителем у житті кожної людини є не шкільний учитель, а наша найкраща, наймиліша,рідненькі мама, бабусі.

Вірш «Жінці-матері»

Ми вклоняємось в ноги тобі,

Жінко-мати, прекрасна і щира.

Ти даруєш життя на Землі,

Яке всім нам пізнати судилось.

Ти чарівна і добра завжди,

Енергійна, весела, співуча.

Витриалість твоя і краса,

Щирість серця завжди невмируща.

Ти хоронителька вогнищ в сім’ї,

Непохитна, прекрасна і щира.

Твій жіночий тягар нелегкий,

Але все подолати під силу.

Невгасима любові жага

І невичерпна мудрість з роками…

Мир і щастя тобі на Землі,

По якій ти проходиш роками.

У  всіх у нас прощальний настрій,

Ми схвильовані украй,

Скажем разом:

«Середня школо, здрастуй!

Початкова, прощавай».

Учитель.

Як швидко настало прощальне це свято

Як швидко настав розлучатися час.

Чотири роки ми були разом ,малята,

А сьогодні ми з вами  -останній раз.

 У серці моєму тривога і смуток,

Хоч травень буяє, птахів передзвін.

Немов ластів’я, з початкової школи

Лечу, бо четвертий я вже закінчив.

Не вернеш ті роки, як ми галасливі,

Навчались писати, лічити і жить.

І сум огортає маленьке серденько,

Бо вже відлітає прекрасна ця мить.

Любі діти!. І ви ,мабуть, впевнено можете сказати,чого ж вчать у школі?(Виконують пісню»Вчать у школі»)

Учитель.   Дитино мила, не сумуй.

Бо ті роки ,що відлетіли,

Тобі багато що дали,

В житті багато чого вчили.

Крокуй же впевнено вперед.

В душі неси тепло від серця.

І щирим, і людяним будь

На білий світ, дитя, не сердься.

Чотири роки швидко пролетіли,

Дорослими вже стали ми людьми,

І те, що мріяли в дитинстві та хотіли,

Ми в серці юнім зберегти змогли.

За вікном дитинства світ широкий

В очі сипле зорі золоті.

Рідний клас! Ми твої уроки

Ще не раз згадаємо в житті.!

Пісня « Що ж то іще буде»

Учитель. Пора дитинства-найкраща пора, коли поруч із вами найрідніші люди, ваші найкращі друзі. Мабуть, на сьогоднішньому святі не має людей, які б так сильно пишалися та хвилювалися за своїх дітей. Це ваші –батьки.

Вірш «Мати»

   Ми до батьків сказати хочем слово.

І привітати щиро, від душі.

Подарувати пісню вам чудову,

Найкращі прочитати вам вірші.

Пісня «Колискова»

Бо без батьків чого ми в світі варті,

Без маминої ласки і тепла,

Без батьківської строгості і жарту,

І без свого родинного тепла?

   Ви ж нас, як пташенят, в гнізді зростили,

Давали дітям раду, як могли.

І в наших душах сонце засвітили,

І крила для польоту нам дали.

Чотири роки нас будили вранці,

Несли портфелі, наші ранці,

Із вами ми уроки вчили,

І малювали, і лічили.

Писали з нами твори вдома,

І як встигали, невідомо,

При цьму готувати їсти,

Білизну прать місити тісто.

Нести домашні турботи,

Ходити на свою роботу,

І залишатися на диво

Красивими і молодими.

Частівки.

Ми частівки заспіваєм

Вам сьогодні від душі.

Як віднині ми вже стали

П’ятикласниками всі.

Ставте вушка на макушки,

Заспіваємо частушки.

А батьки в нас свої –люди,

Дуже строго не осудять.

Люблю книги я читати

І на святах виступати.

Коли друзям моїм важко,

Можу їм допомагати.

Я старанна у навчанні

І оцінки гарні маю.

Але приклади й задачі

Вірно завжди не рішаю.

Люблю вдома полежати,

А у школі чергувати.

Ще бажання в мене є,

Щоб відмінницею стати.

Я, маленький хлопчик Саша,

Не виходить все у мене,

Аяк буду я старатись,

Буде в мене получатись.

У садочок ми ходили

На початку зі слізьми,

Та сьогодні ми вже стали

Всі дорослими людьми.

Коли в ліжко ми лягали,

То вдавали , що спимо,

А коли нас залишали,

То летіло все верх дном.

Нас в їдальні заставляли

Все з’їдати до кінця.

І була для бідних діток

Це справжнісінька біда.

Ми старалися, співали,

Що аж трішечки охляли.

Ви подякуйте нам , друзі,

Покажіть, що не байдужі.

Вибачте, наші дорогенькі,-

Може ми робили , що не так.

Та про вас, ви –наші тата й неньки,

Будем турбуватися все життя.

Рідна матусю !

Я додав сивину у волосся твоє

І не раз завдавав тобі болю.

Ти сьогодні прийми покаяння моє,

Побажай мені доброї  долі.

Любі! Ми обіцяєм учитись, дружити,

Гарні оцінки додому носити.

Щоб дарувати радість вам,

Любесеньким нашим батькам.

Ми першу вчительку свою вітаємо,

Здоров’я , щастя щиро вам бажаємо!

Ви перші на початку навчання

Подарували нам свої знання.

Вам доземно вклоняємось ми

За любов, за турботу ,горіння

Ми дорослими станемо людьми

То ж спасибі за Ваше терпіння.

Ви навчали багатьох:

І синочків ,і дочок,

Та таких , як ми розумних,

Не було в вас діточок.

Ой, нема де правди діти,

Було всяке серед нас:

Той у школі звик шуміти,

Той урок не хтів учити,

Той запізнювався в клас.

Пустували не раз і не два,

І уроки зривати уміли,

В вас боліла від нас голова,

Але Ви все одно нас любили.

Ми сьогодні вже підемо від Вас

По стежині шкільній в  5 клас

Не сумуйте за нами рідненька

Ми завжди пам’ятатимемо вас»

Пісня  «Отчий дім»

Найкращої землі не має,

Ніж та, що зветься отчий дім

Вона завжди тебе чекає

Бо для землі ти - рідний син

В краю такім ,як наші села

Нам любо і чудово жить.

Під ноги стелеться стежина,

До школи вулиця біжить.

Я в серці назавжди залишу,

Як добрий, милий оберіг.

Любов батьків і рідну хату,

Красу будинків і доріг.

Гуморески і сценки

Пісня «Королева»

Завуч і директор,як тато і мама,

В школі коханій моїй.

Знаємо всі ми- важко нести їм

Влади тягар на собі.

 Ми вам співчуваємо,щастя бажаємо

На довгі-предовгі роки.

(Слово надається директору)

Ми станемо ще розумніші

старші,

Багато ще в житті  треба зрозуміть.

Дорогі вчителі і вчителько перша

Ми не забудемо вас ні на мить.

Пісня  А. Житкевича «Під звуки вальсу»

(Крутиться, крутиться кругла старенька платівка)

Танець «Вальс»

Учитель. Дорогі діти! на прощання-

Мої сердечні побажання

Хай вам сонечко сміється

І наука хай дається

Не привчайтесь у роботі

Відкладати все на потім.

Хай щастить вам, діти, всюди!

Хай ростуть з вас гарні люди.

О, прекрасна ця мить !

Неповторна ця Мить!

Діти ,ви до батьків підійдіть

Ви подякуйте їм, дуже низько вклоніться,

Бо без них не змогли б

Ви у світі з’явиться.

Побажаю вам 100 років прожити

Без горя, сліз і без журби!

Хай з вами буде щастя і здоров’я

На многії літа і назавжди!

Щоб родила щедро нива

Щоб у хаті все, як слід,

Щоб довіку був щасливий

Український славний рід.

-Шановні батьки! А зараз за українським звичаєм, простеліть своїм дітям дорогу українським рушником в старше майбутнє життя.

Розстеліть той рушник, наче долю, як символ любові і вірності, надії на щасливе і світле майбутнє.

Учитель    Ви дяку прийміть за дітей хороших

За втрачені сили, недоспані ночі,

За допомогу, за ваші уміння,

За віру в дітей , за ласку й терпіння,

За те , що у класі ремонти робили,

Бажаю ще більше терпіння набратись,

Бо ще вісім років вам разом навчатись.

Свято Миколая

Що Нині за днина,

Що нині за свято,

Що сюди зібралось

людей  так багато?

Знаю, що за днина,

Знаю,що за свято,

То прийшли всі люди

Бога прославляти,

Про святого Миколая

У цей день згадати.

Маємо чого радіти,

Добре знають усі діти

Долетіла до нас вість,

Що до нас в дорозі гість.

Хто це?

Кожен пам”ятай!

Це святий наш Миколай!

Діточок усіх він чує,

Подарунки їм готує,

Він вже близько поспішає,

Про нього пісня на весь світ нехай лунає.

Пісня «Миколай, ти до нас завітай»

Миколай про діток знає все,

Подарунки кожному несе.

Має для дитячих подушок,

Подарунків повно, аж мішок.

Все він знає, все уміє,

Тільки хтось про щось помріє-

Мрію здійснить в цюю ніч,

Бо святий він- в тому річ.

Наставляє Миколай:

«Злом себе не покарай!

Чесним будь і справедливим,

І працюй не будь лінивим,

Другом вірним завжди будь,

Свого роду не забудь!»

Не зречись своєї мови

Ні за якої умови!

Будь Людиною завжди

І добра від долі жди.

Та коли ти не слухняний,

Робиш прикрощі для мами,

Миколай тобі несе

Добру різку-і…Усе!

Сьогодні Миколай до нас крокує.

Він хоче знати, чи того вартуєм?

Тож обіцяєм: всіх завжди любити,

Всевишньому молитись і служити.

Буду щиро Миколая я також просити,

Щоб зіслав із неба ласку

На вкраїнські діти.

Святий отче, Миколаю,

Просим тебе щиро:

Єдність дай у ріднім краю,

Злагоди та миру.

Чути мелодію дзвіночків, входять ангели.

З небес високих я приходжу.

Я той, що завжди вас сторожу,

Маю опіку над вами.

Я той, що чую, я той, що бачу,

Що робить кожна дитина.

Як вона плаче- і я з нею плачу,

Сумна у мене година.

І я вас люблю, діточки милі, над усе на світі,

Бо я ваш сторож, бо я ваш Ангел- хоронитель.

І нині, діти, будете радіти,

Бо радість велика вже сходить,

Мов сонце ясне.Радуйтесь, діти,

Святий Миколай надходить!!!

Виходить Св. Миколай, за ним шкутильгає Антипко із в’язкою різок.Св. Миколай благословляє хрестом тричі.

Миколай

Мир цьому дому й усім, хто в ньому!

Нині свято в вашій хаті, і я вас вітаю,

Гараздів, здоров’я,

Радості усім вам бажаю!

Саме сьогодні рік минув, як у вашій школі був,

Дарунки всім вам роздавав,

До праці всіх вас закликав,

Щоб веселі ви зростали,

Щастя добре мали,

Своїх батьків шанували

Бога прославляли!

Пісня « Ой, хто, хто Миколая любить»

Тож складемо долоньки маленькі

І помолимось до Божої неньки,

Бо прийшов до нас гість вже із неба

І приніс нам все те, що нам треба.

Пісня « Вітай»

Чортик

Ху-ху, ледве наздогнав!

Ти знаєш, які вони погані?,

Отче, Миколаю, тебе запевняю,

Тут самі лиш пустуни,

Я усіх їх добре знаю.

(читає)

Йосип бігав над потоком

І підбив Марині око,

Вборщ Андрійко всипав солі,

А Роман збрехав ,що хворий,

Про Марійку, що й казати,

Не хотіла віник брати,

Щоб у хаті підмітати.

Ангел.

О, Св. Отче, ти не вір йому,

Нічого злого про них я не маю.

Все тільки гарне, пресвятий,Отче

Миколай

Будьте мудрі, добрі, щирі,

Живіть в радості і мирі,

Хай добро вас не минає

Мирне сонце в Україні сяє.

Ангели

-А за цими словами

В дзвіночки дзвоним

-В дзвіночки дзвоним і всім ся клоним

зЗдоровя велике хай вам Бог посилає.

-Вінчуєм вас щиро!

ВСІ.Христос ся рождає

  Як  рід  гарбузовий ріпку рвав гуртом

З- за ширми виходять кожен зі свого боку хлопчик і дівчинка

( ведучі) й сходяться в центрі зали.

Хлопчик.

Згадаєм про казку

Сьогодні ми з вами-

Стару і сучасну ,

Що стріне дивами.

Дівчинка

У нас так ведеться

Іще споконвік:

Хто вірить у диво-

Щасливий повік.

Звучить повільна «казкова» мелодія.

Хлопчик

Запрошую ,друзі,

Усіх вас у казку.

Дівчинка

Вже музика лине,

Готуйтесь, будь ласка.

Під музичний супровід діти- виконавці йдуть за ширму й швиденько вдягають відповідні атрибути- наголівники, накидки, елементи костюмів.

Хлопчик

Ти, завісо, відчинись!

Дівчинка

Диво- казочко,  з’явись!

Розсувають завісу – на центральній стіні панно «Осінній город». Під ним – тинок, біля якого сидять діти – овочі на низеньких ослінчиках. Скраю ледве вміщується на своєму ослінчику величезна Ріпка. По городу походжає Казка (дорослий) у відповідному вбранні.

Казка

Я- Казка, покажемо

З вами разом,

Як рід гарбузовий

Рвав Ріпку гуртом.

(Показує на городину).

Ось тут, на городі,

Усього доволі:

І динь, помідорів,

Картоплі й квасолі.

Вже слід урожай

У комору ховати,

У затишку час

Овочам спочивати!

(Зупиняється біля Гарбуза з Динею).

Але голова

Овочевого роду-

Гарбуз – щось сумує

Посеред городу.

Чогось зажурилась

І тітонька Диня-

Шанована родом

Його господиня.

Гарбуз (устає з ослінця й підходить до Ріпки).

Поглянь, люба Казко,

Які в нас дива, -

Ось Ріпка зросла,

Як моя голова.

Нам вирвати треба

ЇЇ неодмінно.

Бідненька ж замерзне

Узимку й загине.

(Тягне за гичку)

Спробую ще раз.

Сидить, наче пень!

Добре, що гарний      хоч

Видався день.

Диня (підходить)

Спробуймо разом,

Гарбузе! Давай!

Міцно за гичку

Ти Ріпку тримай.

Разом тягнімо,

Не гаймо-бо час!

Гарбуз

Сили не вистачить,

Люба, у нас.

Обоє, скрушно хитаючи головою, залишаються біля Ріпки.

Казка

Друзі, погляньте

Лишень на город!

Йде, поспіша

Овочевий народ.

Ви не хвилюйтеся

Тільки, дарма –

Шкоди не зробить

Цій Ріпці зима.

(Підходить до тину)

Ось огірочки

Плетуться по тину

І гомонять, гомонять

Без упину.

Під жвавий музичний супровід з-за тину виходять троє хлопчиків- огірочків.

Перший Огірочок

Ми зелені, ми вродливі,

Дуже спритні та сміливі.

Другий Огірочок

Добрі – свіжі та солоні

Дружно плеснемо в долоні!

Третій Огірочок

Як поплещемо, то враз

Ріпка вистрибне у нас.

Усі виконують довкола Ріпки довільні танцювальні рухи з оплесками.

Гарбуз (змахує рукою)

Ані з місця –як сиділа!

Бачу, так не буде діла  .

Казка

Постривайте, он Буряк,

Вже почув тривогу,

І з морквиною біжать

Вам на допомогу.

Тримаючись за руки, Буряк і Морквина, підбігають, стають круг Ріпки.

Буряк

Нумо, друзі, гупнем,

Ніжками притупнем!

Морквина

Не марнуймо сил дарма,

Ріпка вистрибне сама!

Усі довільно танцюють, притупуючи.

Гарбуз

Ні, сидить, як і сиділа.

Тут потрібна інша сила.

Казка (озирається)

Я не бачу Картоплину

І веселу Капустину.

Одна за одною підходять Картоплина та Капустина.

Картоплина

Тут ми, хоч прийшли не перші,

Справу швидко ми завершим!

Капустина

Ми присядемо гарненько –

Ріпка вирветься швиденько!

Усі виконують довкола Ріпки рухи із присядкою.

Гарбуз

Вже втомився, ледь не плачу,

Та кінця іще не бачу.

Казка

Помідора слід шукати

Помідор (підходить)

Ось я! Треба пострибати.

Овочі підстрибом рухаються навколо Ріпки.

Гарбуз

Бачу, тут не допоможеш!

Вибач, Ріпко, якщо можеш.

Диня

Як же так? Не врятувати! 

Залишити замерзати ?

Підбігають Часник із Цибулиною

Часник

А про нас чомусь забули!

Чом ви вчасно не гукнули?

Цибулина

Зараз я і Часничок

Затанцюєм гопачок.

Тільки-но земля здригнеться,

Ріпка з неї одірветься.

Танцюють навколо Ріпки під музику гопака.

Гарбуз

Хто б таке подумать міг?

І гопак не допоміг!

Казка

Біб і Квасолино,

Швидше злазьте з тину!

Біб (із мотузкою – «гудинням»)

Треба всім нам підповзти,

Ріпку дружно обплести.

Усі швидко обплітають Ріпку «гудинням».

Квасолина

Обплітаєм, обплітаєм,

Ріпку дружно вириваєм!

Гарбуз

Все ж ми вирвати не можем!

Хто ж іще нам допоможе?

Пританцьовують під музику, до гурту приєднується Горошина.

Горошина

Я вам, друзі, догоджу,

З радістю допоможу.

Я- маленька горошина,

Ледве вилізла з-за тину,

Прикотилася до вас,

Бо кінчати казку час.

Всі ставаймо у рядок

Тягнем Ріпку за листок.

Рвати вже її пора.

(Усі тягнуть за гичку)

Ще разок! Іще ! Ура!

Ріпка зрушується з місця ,перехиляється й падає на бік. Усі персонажі підводять її, обтрушують, милуються нею.

Казка

Працювали ви недарма-

Ваша Ріпка дуже гарна.

З обох боків виходять діти-ведучі й збирають усіх довколо Ріпки у спільне коло.

Хлопчик

Гарна казка і повчальна,

Та прийшла пора прощальна.

Дівчинка

Овочевий весь народ

Дружно водить хоровод.

Діти ведуть навколо Ріпки  «Овочевий хоровод», підспівуючи.

1.    Ось веде хоровод

Овочевий наш народ.

Все вже зыбрано до ладу –

Буде стыл на весь город!

2.    І хрумка, і смачна

Наша Ріпка тут зросла.

І туга і соковита

З нами у танок пішла!

3. На город, на город

Вийшов дружний хоровод

Прославляє щедру осінь

Український весь народ.

Всі діти

Невтомну! Працьовиту!

Красиву і привітну!

Хлопчик

Це Осінь створила

Чудову цю казку

Дівчинка

Приходь до нас,

Люба красуне,

Будь ласка!

З’являється Осінь (дорослий) з дарунком у кошику.

Осінь

Вітаю вас, друзі,

Дорослі й малі,

Вклоняюся низько

Я вам до землі.

Хоч я не була тут,

Але добре знаю:

Ніщо не пропало

З мого урожаю.

За це ви дарунки

Осінні прийміть,

У дружбі й достатку

Щасливо живіть.

Віддає кошика ведучим і виходить.

Діти

Дякуємо, Осене!

До побачення!

Казка

Із вами було мені

Справді чудово,

Та час і до книжки

Вертатися знову.

Скажіть лише, діти:

Хлоп’ятка, дівчатка

Як зватися буде

Нова наша казка?

Діти називають казку. Казка й ведучі роздають усім гостинці – печиво, коробочки з джемом, сік.

Зібрались дружно ми на свято

Сьогодні тут останній раз

Щоб наших учнів привітати і провести

У другий клас

Багато доброго, нового

Життя відкриє ще для вас

Як перша сходинка до нього

Для всіх вас був цей перший клас.

                     

В першім класі урочистий

День прощання з Букварем

Світить сонце променисто

Всіх вітаю вас з цим днем.

Гра   «Так чи ні»

Вовк блукає лісом

У каструлі чашка вариться

Кицька на даху гуляє

Човен по небу пливе

Дівчинка малює дім

Дім малює дівчинку

Друга треба виручати

Авсі парти пописати

У школі вибийте шибки

І книги кидайте до долу

Завжди старших поважайте

І маленьких не ображайте.

Гра  «Склади портфель»

Гра « Привітатися»

Гра «Пузир»

Гра « Рано вранці жабенята

Вчаться голосно читати

І не дивно, що слова

Обовязково містять «КВА»

Цей ква влітку від спраги рятує(квас)

Цей  «ква» учень на дошці малює (квадрат)

Ці « ква» на городі зростають (Квасоля,морква)

Цей «ква» навчив вас читати (Буквар)

Родина велика в «ква» живе (квартира)

А в ньому рибка красива живее (акваріум)

До батьків

Нехай ця весняна пора

Всім подарує вік щасливий

Щоб не згасала доброта

Здоровя ,радощі і сила

Щоб ваш важкий почесний труд

Був плідний, як багата осінь

І кожен день, що йде новий

Хай тільки радість вам приносить.

Я читанка нечитана

.  начатиму ваш клас

Я звами говоритиму

 про наш прекрасний час.

Букварику, мій братику

Розумна голова,

Твої веселі літери

складуть мої слова.

А ти спочинь до вересня

Чи просто погуляй.

Букварику, мій Братику,

Спасибі, прощавай.

Відео виховної години на патріотичну тематику